Батьки вiдмовилися вiд нього, коли йому було 36 годин. Ось що йому пiдготувала доля

У 26-рiчного англiйця Джоно Ланкастера є все, що необхiдно для щастя в його вiцi: непогана робота i кохана дiвчина-красуня.
Однак Ланкастеру довелося дуже багато винести, коли вiн був ще дитиною, вроджене генетичне захворювання понiвечило його обличчя ще в утробi матерi.

Його власнi батьки, наляканi незвичайною (м’яко кажучи) зовнiшнiстю своєї дитини, вiдмовилися вiд нього ще в першi 36 годин його життя. Джоно усиновила бездiтна пара. Численнi операцiї допомогли трохи полiпшити зовнiшнiсть Ланкастера, але вiн як i ранiше привертає увагу перехожих на вулицi i вiдвiдувачiв спортзалу, в якому працює.

Найбiльше на свiтi вiн хотiв би побачити своїх справжнiх батькiв. Джоно Ланкастер (Jono Lancaster) народився на свiт з рiдкiсним генетичним захворюванням синдромом Трiчера-Коллiнза. Медики вважають, що ця хвороба пов’язана з пошкодженням 5-ої хромосоми, найбiльшою з людських хромом, на якiй зосередженi гени, якi мають дуже важливе функцiональне значення.

У Джоно вiд народження немає багатьох лицьових кiсток: вiдсутнi виличнi дуги, деякi кiстки, що формують очницi.

Деформований зовнiшнiй слуховий прохiд, з глухотою вiн справляється з допомогою слухового апарату. «Коли я був дитиною i пiдлiтком, я часто

сердився на своїх справжнiх батькiв, яких до сьогоднi не бачив. Менi хотiлося зустрiтися з ними i задати тiльки одне питання: чому? Чому вони кинули мене? Але коли я став дорослим, я зрозумiв, що вони просто не могли винести виду мого обличчя згадує Джоно.

Вiн дуже страждав через свою зовнiшнiсть, пiддаючись глузуванням в школi i у дворi спочатку нiхто не хотiв дружити з ним. «Я вiдчайдушно хотiв, щоб у мене були друзi я був готовий на все заради цього. Я купував цукерки кiлограмами i роздавав iншим дiтям, щоб вони дружили зi

мною розповiдає Ланкастер. Перелом настав, коли вiн вирiс, i один з його знайомих запропонував йому непогану роботу в барi.

Пiзнiше вiн змiнив стару роботу на бiльш цiкаву iнструктором з фiтнесу в спортклубi. Потiм вiн несподiвано зустрiв любов, красуню Лауру.

Загалом, Джоно знадобилося бiльше 20 рокiв, щоб не просто звикнути зi своєю зовнiшнiстю, а й полюбити її.

Тепер Джоно впевнений, що вiн особливий. Нещодавно Джоно злiтав в Австралiю, щоб познайомитися з Захарi Уолтон, 2-рiчним малюком, який

також страждає вiд цього жахливого недуга.

Тепер, Джоно частенько їздить по свiту i пiдтримує дiтей, якi страждають вiд синдрому Трiчера-Коллiнза.


Джоно хоче показати їм на своєму прикладi, що життя набагато багатограннiше i глибше, нiж просто гарне обличчя i абсолютно кожна людина гiдна того, щоб бути щасливим!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *