Коли я вчилася в iнститутi, моя подруга запросила мене на весiлля. Я вiдразу не хотiла, адже треба було їхати в iнше мiсто, але вона
наполягала i я погодилася. Як потiм виявилося — не дарма.У той час я вчилася в iнститутi в iншому мiстi, тому познайомитися з друзями
нареченого не було можливостi. Вiн був свiдком на весiллi, а я була просто подружкою нареченої. Спочатку я не звернула на нього увагу, а
потiм якось беручи участь в конкурсi, ми зiткнулися лобами.
Так почалося наше спiлкування.На весiллi ми смiялися i розважалися. До кiнця вечора ми всi поїхали в нiчний клуб. Вже точно не пам’ятаю, що
i до чого було, але я вранцi прокинулася у нього в квартирi. Може хто скаже, що я легковажна, але вiн так не подумав. Запропонував кави, ми
поснiдали i вiн вiдвiз мене додому. Ми домовилися зустрiтися через 3 години.
Через належний час я була вже в будинку, де гуляли другий день весiлля. Вiн мене там чекав. Пiдiйшов до мене i повiв себе так, як нiби ми з
ним зустрiчаємося, а не знайомi всього 10 годин. У цей день ми теж веселилися, смiялися. До кiнця вечора ми вирiшили трохи прогулятися
удвох i потихеньку пiшли. Рушили ми на пляж. На вулицi була лiтня погода, тому вода в рiчцi була тепла. Ми вирiшили трохи поплавати.Потiм
ми сидiли на березi рiчки. Ми почали зустрiчатися, i так вийшло, що вже через мiсяць я дiзналася, що чекаю дитину. Я звичайно була в
розпачi, менi всього 19 рокiв, я ще вчуся, з татом дитини ми ще мало знайомi. Коли я сказала йому про це, вiн вiдповiв, що будемо
одружуватися. Сама я дуже сумнiвалася, чи потрiбно менi це, та й йому теж. Але заради дитини ми все-таки одружилися.
Весiлля у нас, як такого, не було, ми зiбрали близьких родичiв i друзiв, i посидiли в сiмейному колi. Свекруха подарувала найбiльше грошей.
Батько чоловiка пообiцяв, що будуть допомагати завжди чим зможуть. Менi дуже пощастило з рiднею чоловiка. Вони взяли мене, як дочку. Через
5 мiсяцiв пiсля весiлля народилася наша дочка. Ми були щасливi. Як не дивно ми жили дружно, не лаялися, я його дуже люблю, вiн мене теж.
Зараз у нас все просто чудово. Живемо ми окремо вiд батькiв, я довчилася заочно, у нас в родинi спокiйна атмосфера. Зараз, я знову буду
мамою. Коли чоловiк дiзнався, вiн був щасливий i не приховував своєї радостi.Хочу сказати тим парам, якi зустрiчаються дуже мало часу i у
них така ж ситуацiя, не бiйтеся нiчого. Коли народиться ваш малюк, всi сумнiви, всi проблеми пiдуть, а ваше чудо вас тiльки зблизить.
