Сину моєму 25, нещодавно закiнчив унiверситет, приїхав до Одеси, ми йому там будиночок подарували. Ну, дорослий хлопець уже, думаємо, хай
живе окремо. Нещодавно вiн вирiшив одружитися; Альона – так звати дiвчину. Прийшла до будинку мого сина i нiчого з собою не принесла.
Нiякого посагу, хоч би подушку одну, сковорiдку, не знаю — постiльну бiлизну, нiчого! Прийшла з двома валiзами, в однiй косметика, в iншiй її сукнi
«На дворi 21 столiття» — вiдмовка всiх, хто економить. Я у 90-х замiж виходила, такого не було. Двадцять шiсть рокiв минуло з того дня, але
начебто вчора було все. А всi кажуть не вчора. Сину моєму 25, нещодавно закiнчив унiверситет, приїхав до Одеси, ми йому там будиночок
подарували. Ну, дорослий хлопець уже, думаємо, хай живе окремо. Вiн завжди був у нас самостiйним хлопцем; ми з батьком порахували, що якщо
є можливiсть, то чому i не зробити подарунок синовi. Нещодавно вiн вирiшив одружитися; Альона – так звати дiвчину. Вони майже ровесники. Я
найбiльше з неї в աоцi. Ми з нею не лає мося, нi, що ви, я взагалi намагаюся з нею не контактувати, потiм ще виверне все, з сином посва рить.
Прийшла до будинку мого сина i нiчого з собою не принесла. Нiякого посагу, хоч би подушку одну, сковорiдку, не знаю — постiльну бiлизну,
нiчого! Прийшла з двома валiзами, в однiй косметика, в iншiй її сукнi. Вже мiсяць живе з моїм сином, одружуватися збираються. Я додому
нещодавно прийшла, менi мало поrано не стало. Я сковорiдки з антипригарним покриттям брала, i лопатки до них: так от, вони всi подряпанi
залiзними ложками. Рушник дорогий у ваннiй на пiдлозi валяється, нiби їм пiдлогу протирають. Ось така ось у нас у нас господиня у домi.
Не хочу нiкого повчати, але якщо так користуватися речами, можна буде через мiсяць їх викидати. Та й якби вона принесла все своє в дiм,
вона б так не поводилася з речами. Колись, коли я виходила замiж, то теж була не з багатої сiм’ї. Але моя мама зiбрала менi посаг, я все
принесла з собою до хати. До всього ставилася дбайливо. Цiную i поважаю працю батькiв досi. Не хочу здатися поrаною свекрухою, тому нiчого
не висловлюю невiстцi. Нехай живуть як хочуть. Може, я справдi не права, стара стала, 21-е столiття на дворi вже, може, звичаї змiнилися давно?
