Менi всього вистачало в життi, а чоловiковi, як виявилося, нi … Одного разу, повернувшись додому з магазину, чоловiк сказав: — Слухай, ми
не дiти, я не хочу грати в iгри, скажу прямо: у мене з’явилася iнша. Я хочу розлу читися i жити з нею…
З моїм чоловiком ми одружилися, коли нам обом було по 27. Тодi ми обоє зрозумiли, чого хочемо вiд життя: спокою, стабiльностi i впевненостi
у завтрашньому днi. За майже 24 рокi шлюбу у нас народилися двоє дiтей: син Паша i дочка Ариша. У нас завжди була стабiльна робота, вдома
завжди було чисто й затишно, я вже думала, що щасливiшєю я бути не можу, але виявилося, помилялася. Коли наш Пашка, а вiрнiше, невiстка,
Свiтла, подарувала нам нашого Олександра, я просто стрибала вiд щастя.
Менi всього вистачало в життi, а чоловiковi, як виявилося, немає… Одного разу, повернувшись додому з магазину, чоловiк сказав: — Слухай, ми
не дiти, я не хочу грати в iгри, скажу прямо: у мене з’явилася iнша. Я хочу розлу читися i жити з нею. Тодi у мене земля з-пiд нiг пiшла.
Моя щасливе життя в мить нiби втратила фарби, але я не стала благати залишитися зi мною. Вiн вже зробив свiй вибiр на користь iншої жiнки
пiсля 25 рокiв спiльного життя. Замiсть того, щоб забити на себе i перетворитися в стареньку ранiше часу, я записалася на рiзнi заняття,
вирiшила привести своє життя в порядок.
Моя вам порада: якщо не дай Бог, у вас трапиться таке, пам’ятайте простi правила: любiть i поважайте в першу чергу себе, а не чоловiка,
майте свою справу (необов’язково прибуткове, але таке, щоб кожен день вдосконалюватися, не залишатися на мiсцi), якщо чоловiк вже вирiшив
пiти – вiдпустiть його, не просiть йому залишитися, не шукайте швидку i неякiсну замiну колишньої половинки – це дорога в нiкуди. Ну, i на
закiнчення скажу: живiть i насолоджуйтесь життям, тому що краще за вас це нiхто не зробить.