Марiя Гарсiа i її чоловiк Мiгель Рестрепо познайомилися на вулицях Колумбiї. Вони обидва були наркозалежними, i обидва були готовi здатися. Їх життя котилося пiд укiс, але, ставши пiдтримкою один для одного, вони знайшли в собi сили перебороти свою залежнiсть.
22 роки по тому вони все ще живуть в тому мiсцi, де знайшли собi притулок в найскладнiший для них час. Їхнiй будинок — найщасливiше мiсце на землi для цих двох, не дивлячись на те, що це каналiзацiя.
Колумбiя — небезпечне мiсце з високим рiвнем злочинностi та торгiвлi наркотиками.
У пари не було нi грошей, нi рiдних, якi могли б допомогти їм.
Тому вони знайшли дах над головою … в стiчному колодязi.
Вони зазнавали постiйних гонiнь, але головне — вони були разом.
Саме тут пара змогла вiдмовитися вiд наркотикiв, i їх життя стало налагоджуватися.
Здавалося б, пiсля того, як їхнє життя виправилось, вони могли б знайти собi бiльш гiдне житло.
Але 22 роки по тому вони все ще тут.
І вони щасливi!
У їхньому будинку є все необхiдне.
У них є електрика, свiтло, опалення i маленька кухня.
У них навiть є телевiзор.
І вони прикрашають свiй будинок до свят так само, як i всi iншi.
Подружжя каже, що район у них тихий i спокiйний.
А ще у них є пес Блекi, який складає їм компанiю i охороняє їх будинок.
Подружжя каже, що нiколи навiть i не замислювалися про те, щоб переїхати.
Можливо, хтось пошкодує цих двох, приречених жити в каналiзацiйному колодязi. Але я думаю, їх щастю можна навiть позаздрити. Подружжя задоволене своїм життям, i це головне. А що стосується їх житла, то будинок — це перш за все мiсце, в якому є любов, ну i, можливо, телевiзор
